sudАдвокатський коментар: По даній цивільній справі адвокат Олександр Травянко представляв інтереси Клієнта з позовом про визнання осіб таким, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Дана квартира належить нашому Клієнту на праві власності, але в даній квартирі зареєстровано ще три особи, які вже протягом п’яти років не проживають на спірній житловій площі, оскільки змінили громадянство України на громадянство Канади, що підтверджується їх паспортами. Витрати по утриманню житлового приміщення не несе.
Адвокатом пророблена колосальна робота щодо надіслання Відповідачем заяви до суду про визнання позову та підтвердження, що Відповідач та її дочки є громадянками Канади, постійно проживають на території конфедерації Канади, де також забезпечені житлом.
В висновку, Позовні вимоги – задоволені, а наш Клієнт має змогу нести менші затрати щодо сплати комунальних платежів.

         З повагою  Адвокатське бюро «Олександра Травянка»!

        

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. КИЄВА       

справа № 752/18111/19

                                          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

12.12.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Рєзнік В.Г.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

02.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві власності. У цій же квартирі зареєстровано місце проживання відповідачки ОСОБА_2 , а також її ж малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Відповідачка та її діти не проживають на спірній житловій площі протягом останніх п`яти років, оскільки змінили громадянство України на громадянство Канади, що підтверджується їх паспортами. Оскільки відповідачка разом із малолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не проживає у спірній квартирі, а також не має наміру повертатися до України, не є членом його сім`ї, з ним вони не мали будь-яких домовленостей щодо їх проживання та реєстрації. Знятися з реєстраційного обліку в добровільному порядку відповідачка не бажає, чим прорушує його права власника. Просив визнати ОСОБА_2 , а також її ж малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування належною квартирою АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні позивач та його ж представник відсутні, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, повідомивши суд, що заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надіслав на адресу суду заяву, про визнання позову, що заявлений ОСОБА_1 позов до неї, а також до неї, як законного представника її ж малолітніх дочок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визнає з зазначених позивачем у позовній заяві підстав. Також підтвердила, що вона та її дочки є громадянками Канади, постійно проживають на території конфедерації Канади, де також забезпечені житлом.
З огляду на викладене, суд ухвалив розглянути справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_2 та її ж малолітніх дочок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у підготовчому судовому засіданні за відсутності учасників розгляду справи, з огляду на те, що відповідачка повідомила суду про визнання нею позову ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.9).
У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання сторін у справі (а.с. 10).
За правилами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а ст. 317 цього ж Кодексу передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Звертаючись до суду, з позовом позивач стверджує, що відповідачка та її дочки у належному йому ж на праві приватної власності житловому приміщенні не проживає без поважних причин протягом останніх п`яти років, витрати по утриманню житлового приміщення не несе.
Зазначені позивачами обставини, як підстави позову визнані відповідачкою, а відтак доказуванню не підлягають.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Зважаючи на те, що відповідачка та її дочки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не проживають на житловій площі за місцем реєстрації без поважних причин,відповідачка ОСОБА_2 визнала заявлений до неї ж позов, про що повідомила суд 01.10.2019 року, просила розглянути справу за її відсутності, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316,317,319,321,325,405 ЦК України, ст.ст. 10,11, 12, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

Вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , як законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,задовольнити.
Визнати: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 , шляхом зняття з реєстрації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

 

Суддя К.Г. Плахотнюк

 

МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС!!!