ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КИЄВА

Справа № 757/1 5842/14-к

У X В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року слідчій суддя Печерського районного суду м. Києва ХХХХХХХХ. при секретарі ХХХХХХХХ, за участю сторони кримінального провадження прокурора прокуратури Печерського району м.Києва ХХХХХХХХ, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора прокуратури Печерського району м.КиєваХХХХХХХХ про накладення арешту на майно,

В С ТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора прокуратури Печерського району м.Києва ХХХХХХХХ про накладення арешту на квартиру, розташовану sa адресою: м. Київ, ХХХХХХХХХХХХХяка належить на праві приватної власності «Х», 01.01.1993 р.н.. реєстраційний номер облікової картки платника податківХХХХХХХХ.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що невстановлена група осіб, за попередньою змовою з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, на підставі підроблених документів, незаконно оформила право власності на квартиру ХХХХХХХХ в м. Києві, чим спричинила «С-1» та «С-2» матеріальну шкоду на суму1 272 200 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.09.1994 за договором купівлі-продажу між «Ф»та «К»з однієї сторони та AT«Е» з другої сторони, останнім була придбана квартира ХХХХХХХХ в м. Києві.

«П» екс-президент AT«Е»шляхом підроблення рішення загальних зборів віл 26 12.1994р, договором купівлі-продажу від06.01.1995 продав вказану квартиру Малому підприємству «К», власником якого був він особисто.

Між МП «К» та «Ф»,15.02.1996 було укладено договір дарування в вищевказаної квартири, відповідно до якого остання набула право власності на неї.

Між «Ф» та «К» 02.07.1996 було укладено договір купівлі-продажу зазначеної квартири, за яким остання набула право власності на неї.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.06.1996 на забезпечення позову AT«Е»про визнання договорів купівлі-продажу від 06.01.1995 і дарування від 15.02.1996 квартири ХХХХХХХХв м. Києві та виселення «Ф»накладено арешт на цю квартиру.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.07.1997 договір купівлі-продажу квартири від 06.01.1995 та договір дарування квартири від 15.02.1996 визнано недійсними, а «Ф»виселено із квартири.

Арбітражним судом м. Києва було винесено постанову №16/484-6 піл 12.08.1999, якою AT«Е» було визнано банкрутом. Відповідно до вказаної постанови. 06.07.2011, Арбітражним судом м. Києва було винесено ухвалу №16/484-6, якою було ліквідовано AT «Е».

В той же час,«М», який до ліквідації AT «Е» був його директором, 26.03.2012 надав «С» від імені товариства довіреність на представництво інтересів AT «Е».

Окрім того. «М» було проведено збори засновників акціонерного товариства «Е», що оформлено протоколом зборів засновників №1 від 15.07.2013, згідно якого вирішувалось питання про розподіл майна, ХХХХХХХХ в м. Києві), яке йому належить на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.07.1997.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва у справі №22-п/796/199/2013 від 14.03.2013 за скаргою «П» в інтересах «К» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2012 встановлено, що голова правління АТ «Е» та генеральний директор в одній особі «М» не мав права видавати довіреність від імені АТ «Е» будь-якій особі на представництво інтересів юридичної особи - банкрута, у тому числі і на подання позовної заяви до суду. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2012, за яким визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири ХХХХХХХХ в м. Києві від 02.07.1996 укладений між «Ф» та «К» скасовано. Таким чином, повноправною власницею спірної квартири є «К».

21.02.2013 «К» померла. За заповітом «К» власниками вищезазначеної квартири в рівних долях мають стати «С».

Згідно Висновку про вартість об'єкта оцінки - житлової двокімнатної квартири, загальною площею 66,10 кв. м.. розташованої за адресою: м Київ. ХХХХХХХХ, ринкова вартість складає 1 272 200 грн.

Допитаний в якості свідка «С» пояснив, що, на даний час він із своєю сестрою «С» не можуть отримати спадщину, оскільки дізнались, що 16.12.2013 в Державній реєстраційній службі України квартира ХХХХХХХХ в м. Києві невідомим чином зареєстрована на «Ф» на підставідоговору дарування від 15.02.1996.

На даний час відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майновласником квартири ХХХХХХХХв м. Києві є «Х»на підставі договору купівлі -продажу від 16.04.2014.

Таким чином, внаслідок незаконних дій невстановлених осіб, спрямованих на заволодіння квартирою,«С» завдано матеріальний збиток в розмірі 1 272 200 три., тобто, вказана квартирає предметом та набута в результаті вчинення кримінального правопорушення і перебуває у власності «Х»,03.07.1993 р.н., реєстраційний номер облікової картки платника податків: ХХХХХХХХ, з метою запобігання його подальшому незаконному перепродажу та втрати доказової бази на вищевказану квартиру необхідно накласти арешт.

На даний час. у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив його задовольнити. Зазначив, що незастосування заборони розпоряджатися таким майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: місто Київ, ХХХХХХХХ яка належить «Х» може призвести до втрати доказової бази або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі н. 2 ст. 172 KПK України слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без власника квартири «Х».

Згідно ч. 1 ст. 10 7 К ІК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали, яким обґрунтовується клопотання приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 170 слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині третій статті 167 нього Кодексу.

У відповідності доч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасове вилученим може бути майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони зокрема, єпредметом кримінального правопорушення пов'язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них. або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя по доводам клопотання з метою забезпечення заходів кримінального провадження вважає наявними підстави для накладення арешту на квартируХХХХХХХХ в м. Києві, що згідно інформаційної довідки з Державного реестру речових прав на нерухоме майно, на праві власності зареєстрована на «Х».

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, ст. 170-173, ст. 175. 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У X В А Л ИВ :

Клопотання прокурора прокуратури Печерського району м.КиєваХХХХХХХХ про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: м. Київ. ХХХХХХХХяка належить на підставі приватної власності «Х»,03.07.1993 р.н.. реєстраційний номер облікової картки платника податків: ХХХХХХХХ

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання проарешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майнаповністю або частково. Таке клопотання подасться слідчому судді. Ухвала про накладення арешту маже бути оскаржена безпосередньо доАпеляційного судум. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ХХХХХХХ

МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС!!!