ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменева 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20 вересня 2013 року № ХХХ/ХХХХ/ХХ-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ХХХХХХХХХ

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Акціонера Акціонерного товариства "Е",

"Координаційного центру Київського міського об'єднання організацій Б" в особі координатора "Координаційного центру Київського міського об'єднання організацій Б" громадянина М

до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності

на об'єкти нерухомого майна;

Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, відділу

державної реєстрації речових прав на нерухоме майно
про скасування державної реєстрації і зобов'язання вчинити певні дії

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів:

• Громадянка С;
• Громадянин С;

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

• "Скасувати державну реєстрацію права власності нерухомого майна за К на квартиру з а Адресою 1 у м. Києві від 24 лютого 2009 року за №ХХХХХ, реєстратор К;
• Зобов'язати Комунальне підприємство Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру за Адресою 1 у м. Києві за Координаційним центром Київського міського об'єднання організацій Б (ідентифікаційний код ХХХХХХ).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач являється акціонером Акціонерного товариства "Е". 13 вересня 1994 року за договором купівлі-продажу АТ «Е» придбало квартиру за Адресою 1 в м. Києві у громадянки М та громадянина М. Колишній президент АТ «Е», підробивши рішення загальних зборів від 26 грудня 1994 року, продав вищевказану квартиру за договором купівлі-продажу від 06 січня 1995 року МП «К». В свою чергу МП «К» відповідно до договору дарування від 15 лютого 1996 року подарувало вищевказану квартиру громадянці Ф. Згідно рішення Печерського районного суду від 08 липня 1997 року задоволено позов AT «Е» до МП «К» та громадянки Ф, а наведені договори визнані недійсними. AT «Е» не змогло здійснити державну реєстрацію квартири, оскільки гр-ка Ф не надавала доступу до квартири працівникам БТІ. В лютому 2012 року голові правління АТ «Е» випадково стало відомо про рішення Печерського районного суду м. Києва, справа №ХХХХХХ за позовом Ф до К, треті особи Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, АТ «Е» про визнання купівлі-продажу квартири недійсним. 17 лютого 2012 року з копії вказаного рішення стало відомо, що гр. Ф будучи освідомлена про те, що АТ «Е» звернулось до суду з позовом про визнання договорів недійсними, з метою унеможливити виконання рішення суду від 02 липня 1996 року уклала договір купівлі-продажу квартири з громадянкою К Згідно Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02 жовтня 2012 року серія ХХ №ХХХХХ стало відомо, що на квартиру 17 червня 1996 року на підставі ухвали Печерського районного суду накладено арешт. Таким чином, реєстрація в Київському БТІ договору купівлі-продажу було здійснено за К 24 лютого 2009 року за №ХХХХХ під час знаходження квартири під арештом, неправомірно.

15 лютого 2013 року голові правління АТ «Е» стало відомо, що АТ «Е» ліквідовано.

Згідно протоколу зборів засновників АТ «Е» від 15 липня 2013 року майно, що залишилось після ліквідації АТ «Е», в тому числі і квартиру за Адресою 1 у м. Києві передано Координаційному центру Київського міського об'єднання організації Б.

Оскільки АТ «Е» ліквідовано, позивач уточнив позовні вимоги саме в частині зобов'язання відповідача - 2 зареєструвати квартиру Адреса 1 у м. Києві не за АТ «Е», як було раніше заявлено, а за Координаційним центром Київського міського об'єднання організації Б.

Відповідачі до суду не прибули, свого відношення до позову не висловили.

Представник третіх осіб адвокат Травянко О.І. заперечував проти позову, вважав позов необґрунтованим та таким, що базується на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального законодавства України. Так, позивач зазначає себе в якості акціонера АТ «Е», наділеного рядом прав як засновника АТ «Е», зокрема правом на участь в управлінні справами товариства, розподілі його прибутків та дивідендів. Проте, постановою Арбітражного суду м. Києва №ХХХХ-Х від 12 серпня 1999 року АТ «Е» визнано банкрутом та призначено ліквідатора банкрута. 06 липня 2001 року Арбітражним судом м. Києва було винесено ухвалу №ХХ/ХХХ-Х, якою ліквідовано АТ «Е». Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №ХХХХХХХХ, що наявний у матеріалах справи, державну реєстрацію АТ «Е» припинено.

Розділом III Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що в період ліквідаційної процедури вся повнота повноважень щодо збереження майна боржника, управління та розпорядження ним передаються ліквідаційній комісії. Лише представники ліквідаційної комісії мають право представляти інтереси банкрута у відносинах із третіми особами та в суді. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд розглянув справу у порядку письмового провадження відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи 25 березня 2013 року позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявленими позовними вимогами до відповідачів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час судового розгляду стало відомо, що АТ «Е» ліквідовано, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року закрито провадження у справі.

Проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року скасована ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При розгляді справи іншим складом суду, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тож для того, щоб особі був наданий судовий захист, суд має встановити, що особа дійсно має право, про захист якого вона просить, і це право порушено відповідачем.

Так, зі змісту, як первісної позовної заяви, так і уточненої позовної заяви, вбачається, що протиправність дій відповідачів полягає у здійсненні реєстраційної дії права власності громадянки К на квартиру, яка, на думку позивача як акціонера АТ «Е», належить АТ «Е».

В матеріалах справи міститься Статут Акціонерного товариства «Е», затверджений рішенням Установчих зборів АТ «Е» 10 лютого 1993 року.

Засновниками товариства, відповідно до п. 1.4 Статуту є: юридичні особи: -Товариство з обмеженою відповідальністю «Х»; Акціонерний банк «І»; Страхове товариство «С»; мале багатопрофільне підприємство «А»; Київське міське об'єднання організацій Б; - громадяни України: - громадянин А; громадянин В; громадянин Г; громадянин П; громадянка С.

Прізвище фізичної особи, громадянина України М як засновника АТ «Е» у пункті 1.4 Статуту відсутнє.

Згідно пункту 1.6 Статуту товариство є юридичною особою.

Вищим органом Товариства є Загальні Збори (п. 8.1 Статуту).

У період між Зборами керівництво та контроль за діяльністю виконавчого органу здійснює Рада Товариства, яка має всі права Зборів Товариства, крім вказаних у п. 8.2 пп. б, д, ї (п. 8.9 Статуту).

Раду Товариства очолює Президент та Віце-Президент (п. 8.10 Статуту).

Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління, яке формує та очолює Генеральний директор (п. 8.11 Статуту).

Генеральний директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які входять до виключної компетенції Зборів та Ради Товариства (п. 8.12 Статуту).

Позивачем, фізичною особою М не надано до матеріалів справи доказів делегування йому будь-яких повноважень, визначених Статутом АТ «Е», діяти від імені юридичної особи АТ «Е».

Права та обов'язки юридичної особи АТ «Е» і права та обов'язки акціонера фізичної особи М - не є тотожними.

З Статуту АТ «Е» "Підписи засновників" вбачається, що від імені засновників, а саме від Київського міського об'єднання організацій Б підписав Статут АТ «Е» голова об'єднання громадянин М.

Проте, Координаційний центр Київського міського об'єднання організацій Б, відповідно до свого Статуту, затвердженого рішенням конференції повноважних представників організацій Б м. Києва 10 липня 1995 року (протокол №2), є самостійною юридичною особою.

Відповідно до п. 4.9, п. 4.10 цього Статуту керує Координаційним центром координатор (на перехідний етап голова КРКМООБ). Подальші зміни в керівництві Координаційним центром визначаються регламентом КЦ.

Координатор Координаційного центру - голова КР КМООБ, розпоряджається коштами Координаційного центру КМООБ в межах затверджених кошторисів. Додаткові повноваження координатора, як голови КМООБ, визначаються п. 4.14 Статуту КМООБ.

Слід звернути увагу, що у наявному у матеріалах справи Статуті КЦ КМООБ відсутній п. 4.14.

Таким чином, саме юридична особа - Київське міське об'єднання організацій Б була одним із засновників іншої юридичної особи - Акціонерного товариства «Е».

Реєстраційні дії, вчинені відповідачем-1 24 лютого 2009 року за №ХХХХХ, як зазначає позивач у позовній заяві, порушували, на його думку, інтереси АТ «Е» (юридичної особи).

З урахуванням викладено, суд дійшов висновку, що вчиненими реєстраційними діями 24 лютого 2009 року право позивача, акціонера, фізичної особи М, жодним чином не порушене, оскільки фізична особа М не надав будь-яких доказів, які б засвідчували його право щодо володіння, користування чи розпорядження квартирою за Адресою 1 у м. Києві. Аналогічно, відсутні докази, які б засвідчували будь-яке право Київського міського об'єднання організацій Б на квартиру за Адресою 1 у м. Києві. Відтак підстав для скасування рішення відповідача -1, яким вчинено реєстраційну дію 24 лютого 2009 року за №ХХХХХ - судом не встановлено.

Крім того, в пункті 12 Статуту АТ «Е» зазначено, що діяльність Товариства припиняється шляхом його реорганізації або ліквідації.

Товариство ліквідується: а/ за рішенням Загальних Зборів Товариства; б/ на підставі рішення суду; в/ у разі банкрутства Товариства.

Ліквідація Товариства здійснюється Ліквідаційною комісією, яка призначається Зборами Учасників або судом (п. 12.3 Статуту)

Ухвалою Арбітражного суду м. Києва (наявною у матеріалах справи) від ХХ ХХХХХХ ХХХХ року у справі №ХХ/ХХХ-Х за заявою Київського міського відділення ДІФ України до Акціонерного товариства «Е» про банкрутство, затверджено ліквідаційний баланс Акціонерного товариства «Е» та ліквідовано Акціонерне товариство «Е», як юридичну особу в зв'язку з банкрутством.

Цією ухвалою зобов'язано ліквідаційну комісію надати реєструючому органу затверджений арбітражним судом ліквідаційний баланс, а реєструючий орган - скасувати державну реєстрацію.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АВ №138998, наявного у матеріалах справи станом на 15 лютого 2013 року юридичної особи Акціонерного товариства «Е» ідентифікаційний код 21454082 - припинено.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно зі статтею 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі статтею 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків / здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За наведених вище обставин, суд не бере до уваги протокол №01 зборів засновників Акціонерного товариства «Е» від 15 липня 2013 року, оскільки на час проведення цих зборів Акціонерне товариство «Е» позбулось своїх цивільних прав та обов'язків і здатності ними розпоряджатись.

Крім того, з протоколу №01 зборів засновників Акціонерного товариства «Е» від 15 липня 2013 року вбачається, що головою зборів Акціонерного товариства «Е» був голова правління, керівник організації Координаційного центру Київського міського об'єднання організацій Б М, що взагалі йде в розріз з нормами Статуту Акціонерного товариства «Е». До того ж, не надано жодних доказів, які б підтверджували повноваження голови об'єднання Координаційного центру Київського міського об'єднання організацій Б М. скликали збори засновників іншої юридичної особи Акціонерного товариства «Е» та. головувати на їх засіданнях.

. Не підлягає задоволенню і інша позовна вимога: - зобов'язати Комунальне підприємство Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру за Адресою 1 у м. Києві за Координаційним центром Київського міського об'єднання організацій Б (ідентифікаційний код ХХХХХХХХ).

По-перше, відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 15 цього Закону встановлений порядок проведення державної реєстрації та їх обтяжень, який, зокрема, передбачає подання до державного реєстратора заяви та відповідного пакету документів.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до статті 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -
офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення
прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З наведеного слідує, що для здійснення державної реєстрації необхідним є перш за все документ, що підтверджує, зокрема факт виникнення, переходу права власності на квартиру за Адресою 1 у м.Києві до Координаційного центру Київського міського об'єднання організацій Б та подання до державного реєстратора, окрім такого документу, інших, визначених Законом та встановленим Кабінетом Міністрів України Порядком.

По-друге, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суди не вправі втручатися у дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" саме державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Таким чином, зобов'язувати державного реєстратора зареєструвати нерухоме майно -
квартиру за Адресою 1 у м. Києві за Координаційним центром Київського міського об'єднання організацій Б виходить за межі повноважень адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наслідками розгляду даної адміністративної справи, судом не встановлено порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту, рішеннями чи діями відповідачів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, які підлягають стягненню згідно з частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.

Керуючись статтями 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

постановив:

Позов акціонера Акціонерного товариства «Е», "Координаційного центру Київського міського об'єднання організацій Б" в особі координатора "Координаційного центру Київського міського об'єднання організацій Б" громадянина М - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ХХХХХХ Х.Х.